Wstęp
Синагога Ісаака
Про засновника цієї краківської синагоги Ісаака, сина Якова, існує цікава легенда, яку колись розказав рабин Сімха Бунам з Пшисухи. Отож, Айзеку бен Йекелесові, бідному євреєві із Казимежа, наснилося, що під одним із мостів у чеській Празі заховано скарб. Тому він відправився в Чехію. Однак коли він дістався моста, що йому наснився, то засумнівався. Довірившись офіцерові, якого там зустрів, він розповів йому свою історію. Той у відповідь поставив йому риторичне запитання: «Як ти гадаєш, чи лише тому, що мені приснилося, нібито під піччю бідного краківського єврея Ісаака, сина Якова, сховано скарб, я повинен відправитися в Краків і шукати його серед тисяч краківських Яковів та Ісааків?». Айзек подякував за цю відповідь і подався додому. Там він знайшов захований під власною піччю скарб і став одним із найбагатших євреїв Кракова.
Ця історія, звісно, має духовний вимір. Її можна відчитати як науку про мудре ставлення до життя, прийняття його таким, яким є тут і зараз, про прагнення здійснити мрії, які ми втрачаємо, бо шукаємо в далеких та й неіснуючих можливостях.
Аналогічний зміст має текст синагогальної молитви Вехошев коханім:
Ти знову повернешся в країну своєї душі.
Ти повернешся до того, чим ти є.
Ти повернешся до того, ким ти є.
Ти повернешся до місця, де народився, і народишся знову.
Він закликає до глибокого самоаналізу, який має щось змінити. По суті, він закликає до навернення, яке біблійні коментатори визначають як «направити увагу до Бога», а, отже, не змінювати обставин, а змінити власне ставлення до них. Кантор, який береться заспівати цю молитву, повинен зробити це так, щоб переконати присутніх у правдивості її послання. Він повинен їх зачарувати, зробити з її слів «заклинання», яке продовжуватиме звучати в умах релігійних євреїв після виходу з синагоги. Його постава і спів мають захоплювати, радувати і таким чином мимоволі змінювати його одновірців.