Постріли під в’язницею

Будівля колишньої церкви св. Михайла з монастирем, розташована на перетині вулиць Посельської та Сенацької, до 1797 року належала ордену кармелітів. Пізніше, коли австрійська влада відібрала його у ченців, занепадав, аж до 70-х років ХІХ століття, коли його відбудували для потреб Імператорсько-Королівського Національного суду. Від 90-х років XIX століття аж до початку 50-х років наступного століття у частині приміщень розташовувалася в’язниця, відома серед жителів Кракова як “Святий Михайло”.

У тій частині, де розміщувався суд, відбувалися знамениті краківські процеси, що викликали емоції знатних жителів міста. Через обмежену кількість місць, найбільші з них вимагали білетів. Однак 21 серпня 1931 року околицею розляглися звуки пострілів.

Це співробітники поліцейської розвідки супроводжували з-під «Телеграфу» заарештованого (після погоні зі стріляниною) Романа Михальського, одного з винуватців вламання до штаб-квартири фірми Берсон, в результаті якого було вкрадено 25 тисяч злотих з каси компанії. Прямо перед будівлею, де на зловмисника чекав слідчий суддя,  на розвідників напали спільники Михальського Август Макович та Францішек Міколайчик. Від куль полягли тяжко ранені Михал Микрут та Ян Буковський (який незабаром помер від поранень), менше поранений був розвідник Казімєж Вітковський.

Бандити втекли на вулицю Страшевського, а звідти на викраденому екіпажі у напрямку вулиці Сирокомлі. На їх шляху з’явився поліцейський Влох, який відкрив вогонь по бандитах, змусивши їх тікати пішки. Йому вдалося поцілити в Міколайчика, якого він заарештував, а інших винуватців незабаром схопили поліцейські, які обшукували Краків. Причина відчайдушного нападу перед самим судом була простою – Михальський сховав здобич від вламання, тому інші зловмисники намагалися дістати свого спільника з рук поліції. План, хоч і зухвалий, зазнав краху, як і пізніша спроба самогубства Маковича. Зрештою, до всіх злочинців приходить, вимагаючи борг, справедливість, штаб-квартирою якої був будинок Св. Михайла.