Dom Mordechaja Gebirtiga, fot. J. Kornhauser, 2020, CC BY-SA 4.0

Будинок Мордехая Ґебіртіг

Вулицею Бродзінського, пішохідно-велосипедним містом Бернатка, а потім вулицями Мостовою, Божого Тіла, Медовою повз синагогу Темпель та Підбжезє проходимо до скверу Колечко, і далі ще кілька кроків – до кам'яниці, на фасаді якої видніє меморіальна таблиця, що нагадує про одного із її мешканців – Мордехая Ґебіртіга. Без цього поета, пісняра, "Краківського Бертольта Брехта" важко собі уявити міжвоєнний Казімєж. Отримавши професію теслі, він почав писати музичні твори, які пізніше стали відомими та популярними. Поет часто сам їх і виконував. Твори Ґебіртіга, як-то «Blajb gezunt mir, Kroke!» («Бувай здоровий, мій Кракове!») та марш «Arbetloze marsz» («Марш безробітних»), співали всі: і єврейська інтелігенція, і біднота, і матері, зокрема, зворушливі Ґебіртігові колискові, насамперед, «Hungerik dejn ketsele» («Твій котик голодний»), і войовничо налаштовані члени єврейського соціал-демократичного Бунду. Більшу частину свого життя Ґебіртіг прожив у кам'яниці на вулиці Берка Йозелевича, 5. Лише Друга світова війна та окупація змусили його переїхати на інший берег Вісли – в гетто. Він загинув у червні 1942 р. на розі вулиць Янової Волі та Домбрувки, конвойований разом із його найкращим другом Авраамом Нойманом до машини, що мала відвезти їх до Белжця. Маскарони, споглядаюи із фасаду рідної кам’яниці «останнього єврейського народного артиста», наспівують S'brent (Сплеттер!), бойову пісню, популярну серед підрозділів Єврейської бойової організації, що виразно попереждала про наближення кінця старого світу. Сьогодні, у новому світі, окрім відвідин магазину вінілових платівок та модного ресторану, варто також зупинитися тут, де хтось жовтим спреєм написав такі слова: «Добрих людей стає все менше». (переклад: Оксана Токаренко)

Будинок Мордехая Ґебіртіг

obiekty na trasie