przejdź do treści MAŁOPOLSKA TO GO
  • Маршрути
  • Polski
Cel
Kierunek

Синагога Рема

Wstęp

Синагога Рема

Синагога Рема

Більше інформації про відвідування синагоги на веб-сайті Єврейської громади в Кракові.

  • дивіться відео
Synagoga Remu, fot. S. Jakubczyk-Ślęczka, 2020, CC BY-SA 4.0
Перейти до цієї мети
Синагога Рема
вул. Широка 40, Краків

Синагога Рема стала в післявоєнні роки натхненням для однієї з композицій рабина Шломо Царлебаха, пісняра та композитора, чиї мелодії співають під час сімейних святкових урочистостей євреї по всьому світу. Ширилися чутки, що, гостюючи в Кракові, Царлебах вирішив прогулятися вулицею Широкою. Під час прогулянки він зупинився перед синагогою Рема, розмірковуючи про долю краківських євреїв. Він уявив, як вони стояли на Широкій зі спакованими речами, обставлені валізами з пожитками, і чекали на перехід до створеного нацистами гетто в Подгуже. Потім уявив, як перед цими подіями вони радісно танцювали на цьому ж місці. Ці два образи він об’єднав в мелодії під назвою Cracow nigun (євр. nigun означає мелодію).

Образи людей, що танцюють перед синагогою Рема міг виникнути в результаті асоціації цього місця з легендою, яка розповідає, що на місці скверу навпроти цієї синагоги за часів рабина Мойжеша Іссерлеса (званого Ремом), стояв будинок, жителі якого влаштували весілля в суботу. Незважаючи на вмовляння рабина, який нагадував гостям про мішнайот Шаббат (суботні заповіді), що забороняють проведення весіль в цей день, люди веселилися далі.  Тоді земля нібито розступилася і поглинула будинок разом із весільними гостями. Так пояснюється походження невеликого кладовища в огородженому сквері на вулиці Широкій. Натомість біля самої синагоги є інше, значно більше єврейське кладовище, на якому поховано, зокрема, й самого Мойжеша Іссерлеса.

Бібліографія:

Brauner Arje, Kach hitpalelu Jehudaj Krakow, w: Jehudim be-Krakow, Tel-Awiw 1988.

Cantors. A Faith in Song, wyk. Benzion Miller, Naftali Herstik, Alberto Mizrahi, 2003, Navarre Corporation.

Halkowski Henryk, Żydowski Kraków: legendy i ludzie, Kraków–Budapeszt 2011.

Jakubczyk-Ślęczka Sylwia, La musique juive à Cracovie de l’entre-deux-guerres selon les informations du journal «Nowy Dziennik», „Scripta Judaica Cracoviensia”, 2011, z. 9.

Jakubczyk-Ślęczka Sylwia, Reforma żydowskiej muzyki liturgicznej w Galicji na przełomie XIX i XX wieku, „Studia Judaica”, 2019, nr 2.

Manor Genia, „Nowiny Krakowskie” (Tel-Awiw), wrzesień 2007.

Maślak-Maciejewska Alicja, Wydarzenia patriotyczne organizowane w synagodze Tempel w Krakowie, w: Synagoga Tempel i środowisko krakowskich Żydów postępowych, red. M. Galas, Kraków–Budapeszt 2012.

Maślak-Maciejewska Alicja, Modlili się w Templu: Krakowscy Żydzi postępowi w XIX wieku. Studium społeczno-religijne, Kraków 2018.

Trasy

Не скельцем і оком, а серцем і … вухом. Краківські синагоги

Не скельцем і оком, а серцем і … вухом. Краківські синагоги

Готуючись до екскурсії, ми зазвичай знайомимося з історією обраного місця,… Zobacz

Małopolski Instytut Kultury instytucja kultury województwa małopolskiego Małopolska

MAŁOPOLSKI INSTYTUT KULTURY W KRAKOWIE, ul. 28 lipca 1943 17c, 30-233 Kraków, tel.: +48 12 422 18 84, 631 30 70, 631 31 75, NIP: 675 000 44 88

  • Trasy
  • Artykuły
  • O projekcie
  • Polski