przejdź do treści MAŁOPOLSKA TO GO
  • Маршрути
  • Polski
Cel
Kierunek

Будівля Колегіум Маюс (Collegium Maius) та професорський сад при Колегіум Маюс Ягеллонського університету

Wstęp

Будівля Колегіум Маюс (Collegium Maius) та професорський сад при Колегіум Маюс Ягеллонського університету

Будівля Колегіум Маюс (Collegium Maius) та професорський сад при Колегіум Маюс Ягеллонського університету

Інформація про години роботи та ціни квитків доступна на веб-сайті музею.

  • більше фотографійw serwisie Flickr
Zegar słoneczny z Francji z przełomu XVII i XVIII wieku. Ze zbiorów Collegium Maius Uniwersytetu Jagiellońskiego, fot. S. Woźniak, MIK 2015, CC BY-SA 3.0
Перейти до цієї мети
Будівля Колегіум Маюс (Collegium Maius) та професорський сад при Колегіум Маюс Ягеллонського університету
вул. Ягеллонська, 15, Краків більше на www.dnidziedzictwa.pl

Прогулянку варто розпочати з відвідин будівлі Колегіум Маюс. Тут зібрано багато цікавих експонатів, зокрема й сонячні годинники. Три з них є частиною колекції астрономічних приладів, переданих Ягеллонському університетові Марчіном Билицею з Олькуша в 1494 році. Це, зокрема, глобус зоряного неба, торкветум і астролябія, всі вони датовані приблизно 1480 роком. Їх виконав, як припускають, Ганс Дорн, віденський конструктор астрономічних приладів. У музеї також зберігається найстаріший, відомий у Польщі науковий прилад – арабський астролябій з Кордови, датований 1054 роком. Прибуття цих предметів з Буди до Кракова в 1493 році було справжнім університетським святом. Ймовірно, ними користувався Миколай Коперник, який навчався тут у 1491-1495 роках.

У Музеї Ягеллонського університету також представлена велика (кілька десятків) колекція пізніших переносних сонячних годинників. Особливо гарні ті, які використовували мандрівники: маленькі «соняшники» нюренберзького типу, з компасами, у яких функцію гномона виконувала нитка.

Оглянувши всі скарби в будівлі, варто прогулятися по саду, де також натрапимо на сонячний годинник.

ЦІКАВИНКА

Марчін Билиця з Олькуша (також відомий в Угорщині як Мартон Ілкусі), закінчивши Краківську академію, виїхав до Італії викладати там астрономію. У 1464 році, перебуваючи в Римі, він зустрів німецького математика й астронома, відомого під псевдонімом Регіомонтан, майбутнього реформатора календаря. Незабаром на запрошення Яноша Вітеза, єпископа Остшихома, вони обоє приїхали до Угорщини, щоб викладати у новоствореній Істрополітанській академії в Пожоні (угорською Поссоні, німецькою Пресбург, також Прешбург, нині – Братислава). Після 1467 р. Билиця був призначений королівським астрологом і перебував в угорській Буді, де тоді на престолі засідав Мачей Корвін. Билиця складав королю гороскопи, водночас викладав, писав праці з астрономії, а також служив парафіяльним священиком у парафії в Буді. Марчін з Олкуша помер 1493 році, свої цінні астрономічні прилади та колекцію книг заповів Краківській академії.

Trasy

Рівно опівдні – прогулянка в пошуках сонячних годинників у Кракові

Рівно опівдні – прогулянка в пошуках сонячних годинників у Кракові

Сонячні годинники, які дехто поетично називає «соняшниками», є одними з… Zobacz

Małopolski Instytut Kultury instytucja kultury województwa małopolskiego Małopolska

MAŁOPOLSKI INSTYTUT KULTURY W KRAKOWIE, ul. 28 lipca 1943 17c, 30-233 Kraków, tel.: +48 12 422 18 84, 631 30 70, 631 31 75, NIP: 675 000 44 88

  • Trasy
  • Artykuły
  • O projekcie
  • Polski