Лиса Гора розташована в самому серці Малопольщі, в Бжеському повіті,  в гміні Дембно. Дістатися до неї можна  дорогою № DK94, в селі Суфчин звернувши на південь. Село лежить у долині, оточеній пологими пагорбами, серед родючих яблоневих садів. Це приязне місце для пішоходів, велосипедистів та дітей.

“… ми їхали серед квітучих садів і лугів, що пахли квітами […] той постійний рух, метушня, міські стіни і,  на противагу, ця прекрасна природа, маленька звивиста річка серед перших пагорбів, усе це мене зачарувало” – так згадував свій перший візит до Лисої  Гори навесні 1951 року  Болеслав Ксіонжек (1911-1994), видатний польський кераміст, якого пізніше називали «Чарівником Лисої Гори». Він опинився в місцевості, яка щойно почала перетворюватися з села, розташованого десь на кінці світу, мальовничого, але бідного й потопаючого в багнюці восени, на сучасне село, про яке писали в пресі і робили зразком для наслідування. 

У 1947 році в Лисій Горі було створено два заклади, які вплинули на історію та розвиток місцевості – професійно-технічне училище (згодом школа художніх промислів та керамічний технікум), а також трудовий кооператив (який отримав назву «Каміонка» і діяв у структурі Цепелії). Ініціатором їх заснування був місцевий фольклорист, вчитель, громадський діяч д-р Францішек Млечко (1905–1990). Сьогодні ані школи, ані кооперативу вже не існує, але в Лисій Горі залишились численні сліди їх діяльності. Запрошуємо на прогулянку слідами лисогірських відьом і чарівників, слідами найкрасивішої кераміки в Малопольщі!